ДУХОВНІ ПОВЧАННЯ

80. ПРОПОВІДЬ ПАТРІАРХА МОЙСЕЯ
ПРО ПЕРШИХ УЧНІВ ІСУСА ХРИСТА І ПРО ІСТИННЕ ПРАВОСЛАВ'Я,
08.03.2009

Перша неділя Великого посту Торжество Православ'я Во ім'я Отця, Сина, Святого Духа. Амінь. Сьогодні у Святому Євангелії (Ів., І:43-51) ми чули, як Пилип покликав свого брата Нафанаїла до Ісуса, а Нафанаїл йому каже: "Хіба може бути щось добре з Назарету?" А Пилип відповідає: "Іди і подивись". І коли Нафанаїл підійшов, то Ісус сказав їм: "Ось син ізраїльський, в якому нема лукавства". І той питає: "Звідки Ти знаєш мене?" Уявляєте собі, Ісус зразу знав, що у нього немає лукавства. А Нафанаїл питає в Ісуса: "Звідки Ти знаєш мене?" А Він каже: "Я бачив, як ти молився під смоківницею". А він молився десь за 5 кілометрів від Ісуса. Ісус не міг його фізично бачити. Він бачив через духовне бачення, що цей, що молиться під смоківницею, буде Його апостолом. А Нафанаїл знав, що він один молився там. І нікого там не було поряд, щоб бачили його. І тому він каже: "То Ти воістину Син Бога Живого". Зразу ж увірував в Ісуса, як в Сина Божого. Розумієте, більше йому доказів не потрібно було. Бо багатьом людям скільки не показуй, скільки не доказуй - вони залишаються духовно сліпі і не бачать Істини. Навіть коли багато людей бачили, як Ісус воскресив мертвого Лазаря, і все одно вони на третій день кричали: "Розіпни, розіпни" Його (Ів., ХІХ: 6). Так? Тут же приклад для нас, щоб нам бути тими зрячими, які зразу вміють бачити правду і йдуть за нею. І чорному ангелу, як би він не спокушав вас, йому не піддавайтеся, бо відпадете від спасіння, як дехто з тих, що йшли за Ісусом разом з апостолами. Сімдесят апостолів йшло за Ісусом і відпали від спасіння. Вони відійшли від Ісуса, бо їм дещо не сподобалося з того, що говорив Ісус. Також сьогодні, в першу неділю Великого посту, Православна Церква відзначає свято Торжества Православ'я, яке встановлене на честь визнання і вшанування святих ікон у православному чині служіння. І Неділя Православ'я - це не означає перемогу іконопоклонників перед тими, хто відкидали можливість використання ікони. Це означає, що в Православ'ї прийшов час правильно славити Бога, бо з ікон не можна робити ідолів. Бо друга Божа заповідь каже: "Не зробите собі божків та ідола ..., щоб кланятися перед ними" (Левит, ХХVІ:1). Тобто не можна кланятись іконі більше, ніж Богу. "Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею" (Вихід, ХХ:4), тобто не можна кланятись мертвим тілам, який би то святий не був при житті. Тому ми мусимо шанувати святих і шанувати їхні тіла, як всіх шануємо - на цвинтарях. Щоб не допускати вандалізму, щоб ті тіла не рвали на куски і не продавали, як то роблять в деяких церквах. Вони їх продають за величезні гроші і взагалі роблять роботу диявола, а кажуть, що вони православні. Але насправді вони не є православні. Бо православні є ті, хто дійсно славлять Бога, правильно славлять Бога, а не прославляють мертві тіла чи перетворюють православну віру в ідолопоклонство. Ікони нам повинні бути допоміжні в молитві до Господа. Так само тіла святих повинні зберігатися в ближніх і дальніх печерах, як в гробах, як в акрополі. Бо це є місце поховання, куди не треба пускати багато людей, а тільки тих, хто дивляться за тим, щоби там був порядок. А не робити оглядини мертвих тіл і отримувати з того великі доходи і т.п.Правильно славити Бога - оце є православіє. Мати зв'язок тільки з Богом, а не з чимось іншим. Бо інакше з таких православних сміються і протестанти, і всі здравомислячі люди. Тому Неділя Православ'я є в багатьох Церквах спотворена. А істинне православ'я - це дійсно славити Бога, як ми славимо: "Слава Тобі, Боже! Слава Тобі, Боже!" На кожному кроці життя нашого славити Бога і пізнавати Його на кожному кроці. Питати в Господа, чи благословляється тобі щось робити. Питати так: "Боже, благослови, Ангеле мій святий, підкажи, як краще". Завжди будьте на контакті з Ангелом, з Богом. Розумієте? Коли ми цілком з Богом, ми тоді чітко уловлюємо всі ситуації, розуміємо, з ким як розмовляти, як вирішувати те чи інше питання. Ми не робимо зайвих рухів, коли ми з Богом. Ми чітко виконуємо Його волю. Але для того, щоб бути з Ним і правильно славити Його. Треба постійно прославляти Його: "Слава Тобі, Боже! Слава Тобі, Боже! Слава Тобі, Боже!" Як би тяжко воно не ставалося в нашому житті і в пості: "Слава Тобі, Боже, що Ти є, що Ти допомагаєш нам". І завжди питати про Його Святу волю. Зрозуміло? Бути водимим Богом. Щоб ми були дітьми Божими, вірними дітьми Божими, яких Бог любить і веде до спасіння. Слава Ісусу Христу!   Апостол (Євр., ХІ:24-26, 32-ХІІ:2): 11 24 Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової. 25 Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху. 26 Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду. 32 І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків, 33 що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували, 34 силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців; 35 жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння; 36 а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в'язниці. 37 Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі. 38 Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних. 39 І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли, 40 бо Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас досконалість одержали. 12 1 Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами, 2 дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого.   Євангеліє (Ів., І:43-51): 1 43 Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: Іди за Мною! 44 А Пилип із Віфсаїди походив, із міста Андрія й Петра. 45 Пилип Нафанаїла знаходить та й каже йому: Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки, Ісуса, сина Йосипового, із Назарету. 46 І сказав йому Нафанаїл: Та хіба ж може бути з Назарету що добре? Пилип йому каже: Прийди та побач. 47 Ісус, угледівши Нафанаїла, що до Нього йде, говорить про нього: Ото справді ізраїльтянин, що немає в нім підступу! 48 Говорить Йому Нафанаїл: Звідки знаєш мене? Ісус відповів і до нього сказав: Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіговим деревом був ти. 49 Відповів Йому Нафанаїл: Учителю, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів! 50 Ісус відповів і до нього сказав: Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіговим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш! 51 І Він каже йому: Поправді, поправді кажу вам: Відтепер ви побачите небо відкрите та Анголів Божих, що на Людського Сина підіймаються та спускаються.

<<< 79 сторінка зміст 81 сторінка >>>    1      2      3      4      5      6      7      8      9      10      11      12      13      14      15      16      17      18      19      20      21      22      23      24      25      26      27      28      29      30      31      32      33      34      35      36      37      38      39      40      41      42      43      44      45      46      47      48      49      50      51      52      53      54      55      56      57      58      59      60      61      62      63      64      65      66      67      68      69      70      71      72      73      74      75      76      77      78      79      80      81      82      83      84      85      86      87      88      89      90      91      92      93      94      95      96      97      98      99      100      101      102      103      104