31 березня 2011 року виповнилася перша річниця увінчання куполом Кафедрального Собору Преображення Господнього Української Автокефальної Православної Церкви Канонічної. За останні десятиліття на теренах України виросло чимало нових храмів - величавих, ошатних, оздоблених позолотою. Проте собор Преображення Господнього, що єднається своїм скляним куполом із небесною синню на київських Осокорках, вирізняється поміж них своєю унікальністю. Це єдиний храм у суверенній Україні, духовні підвалини якого виросли спочатку у серцях вірних Богові людей, а потім їхніми ж руками були втілені в кам'яну споруду - обитель Господа на землі. Як весняний росток, пробиваючись через товщу асфальту, тягнеться до сонця, так Храм Божий всупереч силам зла, долаючи перепони бюрократів, мури бездуховності і пристосуванства, виростав на рідній землі.
Неприхована дискримінація і нехтування конституційним правом громадян України на свободу совісті і віросповідання по відношенню до віруючих УАПЦ-К з боку владних структур змусили Патріарха Мойсея разом із духовенством і вірними ухвалити рішення розпочати будівництво храму на власній землі і за власні кошти.
Під час духовно-просвітницьких лекцій владика Мойсей навчав своїх слухачів любити Бога і ближнього, прощати і бути щасливими в служінні людям та Україні, творячи добрі діла. Тому рішення будувати Храм Господній своїми силами - це той плід, що визрів із зернятка, яке впало в благодатний ґрунт і дало рясні сходи. Патріарх малював і показував вірним ескізи майбутнього храму, і всі занурювалися в країну мрій. Незабаром був виготовлений макет храму за ескізами Патріарха. І це був перший крок від мрій до їх реалізації. А невдовзі владика Мойсей придбав на власні кошти ділянку землі в районі Осокорків і разом із громадою розпочав будувати Храм Божий. Будівництво тривало три з половиною роки. Протягом цього часу держава не допомогла, а лише спостерігала, як корумповані чиновники коять беззаконня і всіляко перешкоджають Божій справі. Але цей Храм будував Сам Господь через своїх вірних дітей на землі. Будував через їхні серця і їхніми руками. Символічно будівництво храму, подібно до розбудови Царства Божого, розпочалося з того, що Патріарх Мойсей власноруч скошував бур'яни і разом із вірними викорчовував старі безплідні дерева. А далі кипіла натхненна і злагоджена робота з ранку і до пізньої ночі. І кожен, від малечі й до літніх людей, вкладав часточку своєї душі, часу, сили і любові у цю благословенну Божу справу. І все робилося з благословення Патріарха, під його керівництвом, із його безпосередньою участю від першого дня будівництва.
Незвичайне піднесення духу переживали члени громади, коли храм був нарешті увінчаний куполом із золотим хрестом. Здійснилася мрія, яку плекали довгих вісім років! Це ж було творіння їхніх сердець, справа їхніх рук і найголовніша подія в їхньому житті! Чи багато є людей, які можуть сказати: "Я будував Храм Божий" чи "Я брав участь у будівництві храму"? А вірні УАПЦ-К свої церкви будували і будуватимуть самі. Щоб освятити землю України, щоб підняти дух українців, щоб будувати Царство Боже тут, на Землі.
Та князь світу цього панічно боїться народження Божої Церкви, тому все здорове і живе намагається вбити в зародку. Через те прагне знищити і Патріарха Мойсея, і виплекану ним у любові до Бога громаду, і світлий та величний Храм Преображення Господнього. А інструментом виконання його чорної волі наразі є колегія Апеляційного суду м.Києва на чолі із корумпованою суддею Шаховою О.В., яка й готує на вирішальне засідання 19 квітня рішення про знесення цього храму за сфальсифікованою державними та церковними бюрократами справою.
Та громада УАПЦ-К, незважаючи на всі утиски і гоніння, вірить у Божу Мудрість, Справедливість і Любов, у силу Вічного Промислу.
Благословенний цей Храм, збудований Господом через вірних дітей своїх.
І стояти йому у віках!
|
